Позиція Міністерства розвитку громад та територій України щодо новел Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» № 1638-IX»
Василенко Любов Олексіївна, опубліковано 19 жовтня 2021 року о 15:09

14 липня 2021 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост»
№ 1638-IX, який набрав чинності 01 серпня 2021 року. У цьому Законі України втілено низку новел, зокрема, щодо затвердження старости сільською, селищною, міською радою виключно за результатами громадського обговорення, а також щодо встановлення кількісних вимог до жителів населених пунктів та необхідності врахування історичних, природніх, етнічних, культурних та інших чинників, що впливають на соціально-економічний розвиток старостинських округів, при їх утворенні (відповідно до чинної редакції статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно із пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1638-IX, сільським, селищним, міським радам у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом необхідно забезпечити, відповідно до статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», утворення старостинських округів.

Це зумовлює виникнення наступних питань:

  1. Аналіз практики реалізації попередньої редакції Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» свідчить, що низка сільських, селищних, міських рад в Україні не утворила жодного старостинського округу та відповідно не затвердила жодного старосту. То ж чи зобов’язує припис пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1638-IX такі місцеві ради охопити територією таких старостинських округів територію всієї громади (за виключенням її адміністративного центру)? Чи натомість утворення старостинських округів, визначення їх території є дискреційними повноваженнями місцевої ради?
    • Пунктом 6-1 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження щодо утворення старостинських округів, затвердження Положення про старосту, затвердження на посаду та звільнення з посади старости відповідно до закону віднесено до питань виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, які вирішуються на їх пленарних засіданнях. 
    • Відповідно до частини першої статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.
    • Пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» зобов’язує сільські, селищні, міські ради у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити відповідно до статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» утворення старостинських округів.  
    • Отже, зазначені норми не містять дискреційних положень.
  2. Окремі сільські, селищні, міські ради утворили старостинські округи відповідно до чинного, на той момент, законодавства. Але вони відповідають кількісним вимогам до чисельності жителів старостинських округів відповідно до Закону України №1638-IX.
    • Чи зобов’язані у такому випадку такі місцеві ради на виконання вимог пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1638-IX повторно прийняти рішення про утворення старостинських округів? Чи повинні такі ради припиняти повноваження чинних старост і чи мають затверджувати за новою процедурою нових кандидатів на посади старост? Адже відповідно до частини першої статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», старости затверджуються на строк повноважень місцевої ради і жодних підстав для їх звільнення у цій ситуації немає.
    •  У разі відповідності старостинського округу вимогам частини четвертої статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо мінімальної кількості жителів такий старостівських округ не підлягає «переформатуванню» чи «перезатвердженню» старости.
  3. В Україні існує також низка місцевих рад, якими утворено старостинські округи відповідно до чинного законодавства на момент їх утворення. Але вони не відповідають кількісним вимогам до жителів старостинських округів відповідно до Закону України №1638-IX.
    • Чи потрібно таким сільським, селищним, міським радам приймати нове рішення про утворення старостинських округів та затверджувати старост за новою процедурою? Адже відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи». До того ж, старости затверджуються на строк повноважень місцевої ради (частина перша статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), а, отже, відсутні підстави для їх можливого дострокового звільнення у цій ситуації.
    • Сільські, селищні, міські ради мають до 01.11.2021 року виконати вимогу пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост», яка зобов’язує їх у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити відповідно до статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» утворення старостинських округів.  
  4. Відповідно до попередньої редакції статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», поняття «старостинського округу» розкривалося як «частина території об’єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». 25 жовтня 2020 року відбулися перші місцеві вибори депутатів усіх місцевих рад у межах територіальних громад, утворених адміністративно. Зважаючи також на те, що у частині
    • четвертій статті 54-1 попередньої редакції вищеназваного Закону України законодавець окреслював територіальну юрисдикцію старости не лише межами старостинського округу, але й населеними пунктами (зокрема, у пунктах 1, 3, 4, 10 та 12 частини четвертої статті 54-1 Закону), окремі місцеві ради не утворювали старостинських округів, а при затвердженні старости лише зазначали, що вони здійснюватимуть свої повноваження у тих чи інших населених пунктах (наприклад, «затвердити … на посаду старости сіл Січневе, Лютневе, Березневе»). Якщо такі місцеві ради утворять старостинський округ, межі якого співпадатимуть із населеними пунктами, на які поширюється юрисдикція чинного старости, затвердженого після перших місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, та округ відповідатиме кількісним вимогам частини четвертої статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», то чи може у такому випадку чинний староста продовжувати здійснювати свої повноваження?
    • Так, у разі, якщо склад населених пунктів відповідного старостинського округу не змінюється – чинний староста продовжує здійснювати свої повноваження, але вже не в окремих населених пунктах, а на території утвореного з їх складу старостинського округу. 
  5. У абзаці другому частини першої статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено умови, за яких кандидатура староста вважатиметься «погодженою з жителями відповідного старостинського округу». Натомість у першому абзаці цієї ж статті законодавець зазначив, що «староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення». То ж чи може сільський, селищний, міський голова внести на розгляд місцевої ради будь-яку кандидатуру старости (за результатами громадського обговорення), а не лише ту, яка була погоджена з жителями відповідного старостинського округу за результатами громадського обговорення?
    • Ні, відповідний голова може внести на розгляд сільської, селищної, міської ради лише кандидатуру старости, яка пройшла процедуру громадського обговорення у відповідному старостинському окрузі – тобто, дана кандидатура отримала відповідний відсоток підтримки жителів старостинського округу, визначений частиною першою статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».    
  6. У абзаці другому частини першої статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що сільський, селищний, міський голова вносить на громадське обговорення «кандидатуру старости». У подальшому у цій же статті законодавець також послідовно вживає словосполучення «кандидатура старости» (у відповідних відмінках) в однині.
    • Чи повинен сільський, селищний, міський голова внести на громадське обговорення  кандидатуру лише одного старости на один старостинський округ, чи таких кандидатур одночасно може бути внесено кілька?
    • Так, стаття 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає громадське обговорення однієї кандидатури на посаду старости. У разі, якщо внесена на громадське обговорення кандидатура не отримує необхідну кількість голосів жителів – голова вносить на громадське обговорення іншу кандидатуру на цю посаду. 

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux