Саме поняття «стрес» виникло у 1936 році за результатами експериментальних досліджень на щурах вченого лауреата Нобелівської премії Ганса Сельє. Сельє обрав та застосував до стану людини технічний термін «стрес», що означає «напругу», «натиск», «тиск» з науки про спротив матеріалів.

Стрес – психологічний стан людини, при якому відчувається сильна психічна та фізична активність. Подібний стан – реакція організму на зовнішні і внутрішні подразники, як негативні, так і позитивні. Зовнішніми подразниками можуть бути і перенапруження, і негативні емоції, і монотонна метушня, і велика радість.

Чи може людина прожити без стресу? Наука стверджує – майже ні. Адже життю властива нестабільність, яка і є джерелом стресу. У кожної людини особиста реакція на негативні чинники: одні люди в певних умовах вбачають погрозу для себе або для свого оточення, а інші в цих же умовах не бачать її зовсім.

У стані стресу виникають тривожність, депресія, неврози, емоційна нестійкість та зміни настрою, або, навпаки, перезбудження, агресивність, безсоння, підвищена стомлюваність та інше. Поряд з цим, стрес також слід розглядати як захисну реакцію організму на зовнішні впливи, адже організм за допомогою стресового реагування мобілізує себе на самозахист, а також на пристосування до нової ситуації, адаптацію до неї.

Симптоми стресу:

- сильна стомлюваність, неуважність;

- дратівливість, агресія;

- тривожність, зайве занепокоєння;

- безпричинні страхи;

- розлади пам’яті;

- регулярні фізичні недуги;

- складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними;

- відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі;

- відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві.

Рекомендації щодо самостійного опанування стресу:

– достатньо відпочивати;

– якомога регулярніше їсти та пити воду;

– спілкуватися та проводити час із родиною та друзями;

– обговорювати проблеми із тим, кому довіряєте;

– займатися тим, що допомагає розслабитись (гуляти, співати, молитися, гратися з дітьми);

– робити фізичні вправи;

– визначити безпечні способи, як допомагати іншим під час кризи, а також брати участь у діяльності громади.

Чого НЕ ВАРТО робити, аби опанувати стрес:

– не вживати алкоголь або інші психоактивні речовини і не палити;

– не спати увесь день;

– не працювати без відпочинку і не розслабляючись;

– не відсторонюватися від друзів та близьких;

– не нехтувати елементарною особистою гігієною;

– не скоювати насильство.

Багато фахівців відзначають, що позитивне (доброзичливе та сприятливе) соціальне оточення (сім’я, друзі, колеги, група однодумців) також може бути одним з найважливіших чинників стресостійкості людини.

Будьте здорові!