В рамках всесвітньої акції «16 днів проти насильства», яка ініційована Центром Жіночого Глобального лідерства у 1991 році  і щорічно проводиться в Україні з 25 листопада по 10 грудня, у комунальному закладі «Центр соціальних послуг» Межівської селищної ради» фахівцем соціальної роботи та психологом закладу було проведено захід інформаційно-пояснювальної роботи на тему «Насильство в родині: Говорити не можна мовчати!».

      Для участі в обговоренні такого ганебного явища, як домашнє насильство та насильство за ознакою статі, були запрошені жінки та матері малолітніх дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах і знаходяться під соціальним супроводом закладу.

      З метою привернення уваги громадськості до проблем насильства в сім’ї, а також активізації діяльності державних структур і громадських організацій щодо захисту прав жінок та формування ненасильницької ідеології в суспільстві в ході спілкування було зосереджено увагу на таких аспектах зазначеної проблематики ,як:

•  що таке домашнє насильство, його різновиди і прояви в поведінці;
•  міфи і реальність про домашнє насильство;
•  як діяти у ситуації домашнього насильства або його загрози;
•  законодавство України, що регламентує право людини на захист від домашнього  

       насильства та отримання необхідної допомоги;

•  куди звертатися по допомогу, якщо домашнє насильство вже сталося в родині.

    Також відвідувачами центру було переглянуто соціальний ролик «До чого веде насильство в сім’ї ?» і на його прикладі розглянуто основні критерії впливу домашнього насильства та насильства за ознакою статі на дітей, що виховуються в таких родинах, на формування характеру, поведінки та становлення їх світогляду в подальшому житті.

     Психолог закладу ініціювала заповнення анонімних анкет, питання яких стосувалися взаємин в родині і могли дати відповіді щодо вірогідності можливого існування домашнього насильства у родинах гостей закладу.

     В ході обговорення-бесіди було з’ясовано, що в родинах їх знайомих та родичів відбуваються прикрі випадки домашнього насилля щодо жінок, де діти стають свідками таких інцидентів, і куди звертатися – громадяни дійсно не знають. Фахівцем соціальної роботи та психологом була надана конкретна рекомендація щодо вирішення даного питання.

          Хотілося б додати, що вказаний захід відбувся з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, який відзначається 25 листопада за сприяння Генеральної Асамблеї ООН з 1999 року, коли та запропонувала урядам,  міжнародним і неурядовим організаціям проводити в цей день заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до цієї проблеми. Саме ця дата була обрана не випадково. У цей день 1960 року були жорстоко вбиті за наказом домініканського диктатора Р.Трухільйо сестри Мірабал – політичні активістки, саме цей день став символом світового визнання проблеми гендерного насилля. Надзвичайно важливо, аби кожен з нас усвідомив, що насилля проти жінки – це не міф, а реальна проблема, від якої навіть сьогодні, у ХХІ столітті, потерпають українські жінки.

Ми маємо пам’ятати, що домашнє насильство – це фізичне, психологічне, сексуальне та економічне приниження, залякування,утиски з метою здійснення постійного контролю однієї людини над іншою. Це поширена проблема серед усіх верств населення і у 90 % випадків найбільше від домашнього насильства страждають жінки і діти. Але вона не є внутрішньосімейною справою чи особливостями родинного спілкування.

               Треба розуміти, що домашнє насильство – це протиправні дії, яким немає виправдання та про які не можна мовчати! Важливо вчасно усвідомити проблему, оцінити її можливі наслідки та звернутися за кваліфікованою допомогою.