Певним категоріям працівників надається додаткова оплачувана відпустка. Так, згідно зі ст. 77² Кодексу законів про працю України, ст. 16² Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки) та п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі – Закон № 3551) додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати надається таким категоріям працівників:

• учасникам бойових дій;
• постраждалим учасникам Революції Гідності;

особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначено Законом № 3551;

особам, реабілітованим відповідно до Закону України від 17.04.1991 р. № 962-XII

«Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», з-поміж тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.

Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій та до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначено статтями 6 і 7 Закону № 3551. Також право на таку відпустку мають і учасники АТО, яких відповідно до ст. 6 Закону № 3551 прирівняно до учасників бойових дій. Але, щоб скористатися вищезазначеною відпусткою, свій статус працівники мають підтвердити посвідченнями.

Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік.

Додаткову відпустку УБД:

• Надають і за основним місцем роботи, і за сумісництвом.
• Не переносять на інший період або не продовжують з причин, зазначених у статті 11

Закону України «Про відпустки» (зокрема, у випадку хвороби працівника). До того ж тимчасову непрацездатність, яка збіглася із такою відпусткою не оплачують.

• Не ділять на частини.
• Не продовжують на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки.
• 5. Надають за календарний рік незалежно від відпрацьованого у цьому році часу. Тобто, право працівника на цю відпустку не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Навіть відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник матиме право на відпустку УБД повної тривалості 14 днів.
• 6. Надають понад щорічну основну та додаткову відпустки.
• 7. Не переносять на наступні роки у разі невикористання, тобто вона має бути використана працівником протягом календарного року. Невикористана відпустка «згорає».
• 8. Не компенсують при звільненні, адже не віднесена ані до щорічних відпусток, ані до відпусток на дітей відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки». Законом не передбачено можливості заміни додаткової відпустки УБД грошовою компенсацією, у тому числі при звільненні.

9.На новому місці роботи за поточний рік таку відпустку можуть надати за умови, що працівник не використав її за попереднім місцем роботи. На підтвердження цього необхідно надати довідку від попереднього роботодавця.

9. Оплачують коштом роботодавця.

10. Додаткову відпустку УБД, початок якої припадає на один рік, а закінчення – на наступний, вважають відпусткою за той рік, на який припадає її початок. До прикладу, якщо початок відпустки припадає на 2025 рік, а закінчення у 2026 році, то її вважають відпусткою за 2025 рік. Тому у 2026 році такий працівник матиме право на додаткову відпустку учасника бойових дій повної тривалості 14 календарних днів.

11. Із додаткової відпустки УБД не можна відкликати.

• У мирний час роботодавець не може відмовити у наданні такої відпустки, якщо працівник подав відповідну заяву. Проте у період дії воєнного стану це можливо. Так, роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення) (частина друга статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX).

Для використання відпустки працівник із відповідним статусом, окрім посвідчення, має надати заяву. На підставі таких документів роботодавець видає відповідне розпорядження.