Ведення військового обліку на підприємстві є обов’язком, закріпленим законодавством України, і підпорядковується нормам, визначеним Порядком №1487. Цей документ не лише регламентує організацію та ведення військового обліку, але й встановлює підстави для притягнення до відповідальності за його порушення. У статті розглянемо, які порушення можуть призвести до відповідальності, як визначається винна особа та які штрафи передбачені.
Посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема за неподання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць, за прийняття на роботу призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які не перебувають на військовому обліку, незабезпечення оповіщення призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, перешкоду їх своєчасній явці на збірні пункти, призовні дільниці, несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, та неподання відомостей про таких осіб несуть відповідальність згідно із законом. У цьому випадку, законом згідно якого буде притягнено особу до відповідальності є Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Він містить окрему статтю: «Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 87 Порядку №1487 суб’єктом відповідальності за неналежне ведення військового обліку є посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Чи нестиме відповідальність новий відповідальний за порушення військового обліку попередником?
Відповідно до ст. 8 КУпАП, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Тобто, навіть після звільнення, особу можуть притягнути до відповідальності, якщо вона на момент правопорушення була посадовою особою, що винна у певному правопорушенні і строк притягнення до відповідальності ще не минув.
Від імені ТЦК та СП розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК та СП. (ст. 235 КУпАП).
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від 2000 до 3500 НМДГ (34 000 – 59 500 грн) (ст. 210-1 КУпАП). При чому, законодавець не дає чітких критеріїв розміру: керівник ТЦК вільних накладати штраф на власний розсуд, але в межах, що визначені в КУпАП.
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених, 210-1 КУпАП, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення (ст. 38 КУпАП). У разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний термін, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується:
Постанову ТЦК можна оскаржити в суді протягом 10 днів із моменту її отримання. Якщо строк для оскарження пропущено з поважних причин, є можливість подати заяву про його поновлення. Кількість правопорушень ≠ кількості штрафів В залежності від обставин виявлення порушення, накладати штраф можуть: