З метою недопущення порушення прав та інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштованих до сімейних форм виховання (прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, сім’ї опікунів, піклувальників), які у зв’язку із введенням на території України воєнного стану виїхали за межі України повинні дотримуватись норм чинного законодавства, зокрема щодо:

• відповідальності батьків-вихователів, прийомних батьків, опікунів, піклувальників, за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток вихованців, які перебувають з ними за межами України (пункт 19, 20 Положення про дитячий будинок сімейного типу, пункт 17 Положення про прийомну сім’ю, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 564, № 565 (зі змінами), пункт 47 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 (зі змінами);
• необхідності батьків-вихователів, прийомних батьків, опікунів, піклувальників після прибуття на місце тимчасового перебування за межами України протягом семи робочих днів звернутися до консульської установи України в країні перебування для постановки дитини на тимчасовий консульський облік (постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 Про затвердження «Правил перетинання державного кордону громадянами України» (зі змінами);
• інформування відповідної дипломатичної установи, в країні перебування прийомної сім’ї, сім’ї опікунів, піклувальників про їх повернення в Україну (для зняття з консульського обліку);
• негайного звернення до дипломатичних представництв України в країні перебування, а також повідомлення служби у справах дітей за місцем функціонування сім’ї або службу у справах дітей обласної військової адміністрації у разі виникнення обставин, які, на думку, батьків-вихователів, прийомних батьків, опікунів, піклувальників, можуть призвести до порушення прав дітей або за умови прийняття адміністраціями або судовими органами держави тимчасового перебування дітей рішень або наявності інших обставин, що призводять до неможливості здійснення ними функцій законного представника.