Насильство в родині - наразі одна з найбільш розповсюджених форм порушень прав людини у сучасному суспільстві. Особливим його аспектом є насильство щодо жінок в Україні: хоча віднедавна ця тема вже не є табу в наших реаліях, та все ж для більшості домашнє насильство - це все ще особиста справа кожного. До того ж розповсюджена думка, що жертви іноді самі провокують насильство щодо себе. У зв'язку з цим та останнім дослідженням 67% українських жінок зазнали насильства і лише 17% з них знали, куди можна звернутися у разі його здійснення за допомогою. Низька інформаційна обізнаність щодо прав людини серед жінок, поширення ґендерних стереотипів та замовчування проблеми в соціумі стають провокаторами такої ситуації.

Отож заради привернення уваги до проблем домашнього насильства, висвітлення та покарання насильницьких дій, зокрема насилля стосовно жінок, яке чинять переважно чоловіки, маючи на меті попередження таких проявів, ми повинні знати і пам'ятати:

1. З 2018 року в Україні діє Закон № 2229-VIII від 07.12.2017 р. «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству.

2. Згідно п. 4 ст. 4 цього Закону «звичаї, релігійні переконання, віросповідання, традиції не можуть розглядатися як виправдання будь-яких форм домашнього насильства або бути підставою для звільнення кривдника від відповідальності».

3. Домашнє насильство - це не тільки фізичний вплив і не тільки між подружжям. Домашнє насильство - це діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або іншими особами, які спільно проживають/проживали однією сім'єю.

4. До фізичного насильства мають стосунок: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування,заподіяння тілесних ушкоджень, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, чи заподіяння смерті.

5. До психологічного насильства належать: словесні образи, погрози, зокрема третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, контроль у репродуктивній сфері тощо.

6. Економічне насильство - це умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів,, можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися тощо.

7. До виявів сексуального насильства належать: примус до небажаних сексуальних контактів, аборту чи вагітності, зґвалтування, неприродні сексуальні стосунки, робота в порноіндустрїї чи сексбізнесі тощо.

8. Домашнє насильство карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 2 років.

9. Є можливість обмежити перебування кривдників та постраждалих на одній території. До кривдників застосовуються терміновий заборонний припис (здійснюється поліцією та застосовується до кривдника не більше, ніж на 10 днів,полягає у обмеженні доступу кривдника до житлового приміщення, де проживає постраждала особа) і обмежувальний припис (застосовується судом після факту насильства, коли є доказова база, зокрема звернення до поліції або складений адмінпротокол, застосовується на більш тривалий термін).

Саме такою вичерпною інформацією члени мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або за ознакою статі, що створена на базі комунального закладу «Центр соціальних послуг» Межівської селищної ради», поділилися з родинами, що перебувають в складних життєвих обставинах в рамках інформаційної роботи та з метою виявлення випадків домашнього насильства чи намірів до нього. Громадяни з таких сімей отримали належні необхідні рекомендації щодо попередження таких проявів чи повторення їх скоєння, а також контакти мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або за ознакою статі, яка діє на території Межівської ОТГ, надаючи допомогу жертвам цього ганебного суспільного явища.

Попередження та протидія насильству в родині, зокрема й гендерного, й надалі залишається одним із пріоритетних завдань фахівців із соціальної роботи комунального закладу «Центр соціальних послуг» Межівської селищної ради», тож прохання до жителів Межівської ОТГ - будьте небайдужими, візьміть вищевказану інформацію до уваги!

Про відомі вам випадки домашнього насильства та для отримання постраждалими необхідної соціально-психологічної підтримки звертайтесь до відділення надання соціальних послуг дітям, сім’ї та молоді КЗ «Центр соціальних послуг» МСР», що знаходиться за адресою: смт. Межова, вул. Центральна, буд.32/1, кабінет 1; телефони - (05630) 6-06-86; (066) 847-24-94.

Складні життєві обставини - що це?

Складними життєвими обставинами можна назвати такі: несприятливі для людини події, життєві труднощі, коли йому особливо важко, і коли він об'єктивно потребує сторонньої допомоги, в тому числі і від держави, суспільства, громади, від найближчого оточення, щоб впоратися з цими обставинами і відновити свою нормальну життєдіяльність.

СКЛАДНІ ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИ ДІЛЯТЬСЯ НА:

          Соціально-медичні обставини;

- інвалідність;

- психічні захворювання;

- інфекційні (туберкульоз, ВІЛ / СНІД) та інші важкі захворювання;

- алкогольна залежність;

- наркотична залежність.

          Соціально-побутові обставини і проблеми працевлаштування:

- бідність, малозабезпеченість (неповноцінне харчування, недолік необхідного одягу)

- безробіття одного з батьків / обох батьків;

- відсутність / втрата документів;

- не оформлені документи на отримання державної соціальної допомоги;

- борги (в тому числі за комунальні послуги);

- нестача мінімальних побутових умов (опалення, водо-, газопостачання тощо);

- відсутність / втрата власного житла (в тому числі, коли двоє і більше сімей проживають на одній житловій площі, якщо це НЕ відповідає нормам);

- вимушена міграція (в т.ч. трудова) одного або кількох членів сім'ї;

- грубе порушення санітарно-гігієнічних норм проживання сім'ї.

          Соціально-педагогічні обставини:

- проблеми адаптації (відсутність навичок самообслуговування, ведення господарства, планування сімейного бюджету; відсутність професійної освіти, проблема адаптації дітей в прийомних сім'ях, опікунська сім'я; відсутність навичок адаптації до самостійного життя дітей з функціональними обмеженнями);

- недостатній догляд за дитиною раннього віку;

- девіантна поведінка дитини;

- низький рівень виховного потенціалу сім'ї (недостатня увага до дитини, його розвитку та життя; надмірно високі вимоги до дитини; потурання примхам дитини; непослідовну поведінку по відношенню до дитини: від приниження до ідеалізації і т.п.), високий рівень зайнятості батьків, нестача часу для виховання дитини;

- бездоглядність;

- безпритульність сім'ї/дитини;

- соціальна ізольованість сім'ї;

- ухилення від виконання батьківських обов'язків;

- самовільне залишення дітей з місця проживання.

          Психологічні обставини:

- конфлікти (поколінь; дитини / дітей з однолітками; дитини / дітей з вихователями, вчителями та іншими);

- залежність (від азартних ігор, комп'ютера, релігійних сект);

- насильство (фізичне, психологічне, економічне);

- інші психологічні дисбаланси (стреси, постабортальний, післяпологовий синдром агресія, депресія, істеричні прояви).